Марихуана Кызыл Меф мяу мяу Гашиш СОЛЬ Гашиш

Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.

Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.

Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.

Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.

А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.

Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.

Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!

Порада	Або вибачення?
Постійно циклодолити?	Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси?
Запасіться оксами	Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному.
Ганджубас підкорює тебе	Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана.

Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.

Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.

Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.

А знаешь, как же это все произошло? Сегодня я тебе свою историю расскажу, сиди, слушай и не шейми меня, ай?

В один чудесный день решил я, что съем жмых-то можно заправить немного кодеином. Знаешь, это такой наркотик, который сильно зависимым делает. Но я не собирался здесь восседать на пятой точке и только пофигеть на все. Я химик, знаешь ли, и для меня все как-то легче становится.

Ну и вот, я на ходу своего друга, который в курсе дела, попросил закладку. А ты знаешь, что такое закладки, да? Это типа наркоманский сленг, который означает тайное хранение наркотиков. Интересно, да? Вот так вот я живу!

Итак, закладку получил, довольный хлопаю в ладоши, а тут другой друг звонит и говорит, что футбольный матч сегодня будет. Не удержался я, и подумал - хочу я на этот матч пойти! Хоть и не фанат, но жизнь одна, и надо попробовать все, пока можем!

Бросил я жмых в свою тусклую комнату и пошел на стадион. Ну и конечно же я не пошел пешком, братцы, а решил прокатиться на автобусе. Как вариант, да? Быстро и эффективно, точно так же, как съесть жмых кодеина.

В автобусе, кстати, было все по-другому, чем я привык. Вон, одна телка сидит, с длинными волосами, шмотки яркие. Ну просто пырка какая-то, ага! А рядом с ней парнишки молодые, прямо фанаты какие-то. Их всего на полстадиона можно было пересчитать!

Ну и я решился, стебанулся, подсел к ним и стал шеймить: "Чуваки, а куда вы все собрались? Что за шарашкина контора, ай?". И они мне все рассказали, что сегодня запросто Локомотив против Спартака. Классика, братан, классика в действии!

Доехали мы до стадиона, там куча народу, все футболом озабочены, а я топаю за этими парнями на трибуну. Мурашки по коже, я тебе говорю!

Забыл сказать, что перед матчем я еще пырялку нашу хорошо спрятал в кармане. Знаешь, это такой шприц, что прямо вжопу колят. Ну так, на всякий случай, а то вдруг что-то, а я без кодеина останусь. Не бывать такого, братан, не бывать!

Ну и начался сам матч. Фанаты кричат, болеют, ну и я понаблюдал за этой полнейшей пиздюлей. Вот они как пытаются гол забить, пытаются, смотришь, и тебе самому весело становится. Чувствуешь себя, как на паране, когда жмых съел.

А потом, знаешь, что случилось? Оба фанатских лагеря разом заткнулись и посмотрели на меня. Понял я, что провернул ход, аж самому стало немного стыдно. Ну и вот, я такой, пырялку из кармана достаю и начинаю шевелить ею, типа шутка такая. Но никто не смеялся, братцы, все только глазами шмыгали.

Конечно, я сразу понял, что нашелся такой один химик, который решил прошмыгнуть на футбол со своими закладками. Но теофедрин в моих закладках был, а кодеина не оказалось. Так что все мимо, братан, все мимо!

И я просто сел на трибуны, плюнул на все это фанатство и решил больше не подпускать жмыхи к футболу. Потом, когда матч закончился, я просто поднялся и ушел. Фанаты так и остались стоять, шмыгая глазами, не понимающими, что случилось.

Ну вот и все, братишка, эта история о том, как я взял закладку кодеина и пошел на футбол. Потерпел неудачу, но зато знаю, что в футбольные дела лезть не стоит. И не химика шеймить при этом, ай!